Це водночас і складний, і неймовірно сповнений можливостей період. За моїми спостереженнями під час війни, для українських жінок, незалежно від того, чи вони в Україні, чи по всьому світові, основні виклики можна розділити на три основні групи:
- Сім’я живе окремо
Чимало жінок навчилися давати собі раду самі, відчули по-іншому, чого вони хочуть, привчилися орієнтуватися на себе. Тому що в їхньому просторі поменшало на одну важливу для них людину.
Відповідно до ситуації, вони перерозподілили фокус уваги на себе — і багато з них вперше усвідомили, чого вони хочуть. Але тепер їм стало страшно і незрозуміло — а як же тепер оці свої бажання можна буде поєднувати вже в парі. Звідси з’являються якісь страхи, якісь думки про розставання.
Почали розуміти себе — це дуже круто. Проте це не означає, що в стосунках із чоловіком неможливо зробити для себе так само багато. Більше того, чоловік за цей період теж виріс, прокачав якісь свої сторони. Ви обоє стали більш самодостатніми людьми з розумінням власних потреб і бажань. І ваш союз тепер має всі шанси стати сильнішим.
- Де мені перебувати?
Другий виклик — про ухвалення рішень. Особливо він загострюється для сімей із дітьми. Багатьом було важко через необхідність терміново вирішувати, де їм бути з погляду прив’язки до школи, до навчального року. І ці ж думки стають актуальними навесні, коли скоро літо, тож знову доведеться ухвалювати це рішення, і проблема стрімко набиратиме значущості. А «неприйняті» рішення дуже відчутно забирають величезну кількість енергії, адже мозок постійно сканує варіанти, аналізує їх.
Насправді неприйнятих рішень не існує. Якщо ми не рухаємося, це означає, що ми вирішили залишитися — на цей момент.
Що з цим усім робити?
Навчитися розставляти пріоритети та думати про те, що дає вам силу. Бо якщо жінка зараз відповідає за себе та дітей, то їй важливо бути в ресурсі, інакше в неї просто забракне сил та енергії займатися дітьми. А навіть якщо енергії вистачить — чи хоче вона навчити своїх дітей нерішучості, невміння розуміти свої бажання та нездатності реалізовувати їх?
- Жіноча реалізація
Чому цей третій виклик гостро актуальний під час війни? Тому що знову ж таки фокус спрямований на те, як забезпечити виживання і базовий комфорт близьких людей. Власні інтереси відійшли на задній план, і м’яз уміння хотіти та піклуватися про себе в багатьох буквально атрофувався.
Повернення до своїх цілей лежить через вміння слухати себе. Для цього є найпростіша вправа — слухати свої бажання:
- Розпочніть із простих «хочу» на рівні базових тілесних потреб. Просто один день живіть, щосекунди прислухаючись до того, чого ви хочете. Наприклад, з’їсти на сніданок не те, що в холодильнику, не те, що прописав дієтолог, не те, що діти не доїли, і не те, що зараз найкраще, з огляду на економію. А саме те, чого хочеться.
- Наступним кроком буде навчитися чути, чого ви хочете в сенсі емоцій. Кілька днів такої практики приведуть до того, що вміння відчувати свої бажання перетвориться на постійний стан.
- Далі можна буде доволі легко відповісти на запитання іншого рівня: «Чого я хочу взагалі зараз із цієї точки свого життя в царині своєї реалізації?» А лише потім шукати способи це здійснити.
Зараз в українських жінок і складний, і неймовірно сповнений можливостями період. Головне, що це можливості не про те, де нам жити і хто нам допоможе. Це величезна можливість особистісного зростання, де основою основ насамперед є вміння чути себе як спосіб мати свої сили, щоб потім давати їх іншим.